по-русски
Юридическая компания «Правозахист Украина»



Членство в організаціях:






30 вересня 2016 р.

Реалізація механізму ввезення орендованого у нерезидента рухомого складу

Автор: Хоменко Юлія

 Залізничний транспорт, що перетинає кордон України, перебуває на митній території України в якості транспортного засобу або в якості товару.

Часто на практиці, в світлі оптимізації логістичних процесів, вагони, які плануються для передачі в оренду чи продажу українській стороні, порожніми не йдуть, тому заходять на митну територію України навантаженими та розглядаються митним органом як транспортний засіб, що доставляє товар. В такому разі такі вагони, під час перетину кордону не потребують поміщення у митний режим. І лише після вивантаження товару на території України, на підставі відповідних договорів оренди (лізингу), поміщуються у митний режим тимчасового ввезення або імпорту.
Поняття оренди (лізингу) міститься в Цивільному кодексі України Господарському кодексі України, в Законі України «Про фінансовий лізинг» та в Податковому кодексі України.
Цивільний кодекс України ділить лізинг на прямий і непрямий. Господарський кодекс України – на фінансовий і оперативний, в залежності від особливостей здійснення лізингових операцій.
Чинне законодавство не пов'язує з лізингом умову обов'язкового придбання товару (об’єкта лізингу).
З положень Податкового кодексу України лізинг (оренда) може бути оперативним – на умовах інших, ніж ті, що передбачаються фінансовим лізингом (орендою), та фінансовим – якщо лізинговий (орендний) договір містить одну з таких умов:
об'єкт лізингу передається на строк, протягом якого амортизується не менш як 75 відсотків його первісної вартості, а орендар зобов'язаний на підставі лізингового договору та протягом строку його дії придбати об'єкт лізингу з наступним переходом права власності від орендодавця до орендаря за ціною, визначеною у такому лізинговому договорі;
балансова (залишкова) вартість об'єкта лізингу на момент закінчення дії лізингового договору, передбаченого таким договором, становить не більш як 25 відсотків первісної вартості ціни такого об'єкта лізингу, що діє на початок строку дії лізингового договору;
сума лізингових (орендних) платежів з початку строку оренди дорівнює первісній вартості об'єкта лізингу або перевищує її;
майно, що передається у фінансовий лізинг, виготовлене за замовленням лізингоотримувача (орендаря) та після закінчення дії лізингового договору не може бути використаним іншими особами, крім лізингоотримувача (орендаря), виходячи з його технологічних та якісних характеристик.
Разом з тим, відповідно до Конвенції про міждержавний лізинг (1998 р.), фінансовий  лізинг  -  вид  середньо- і довготермінового лізингу,  який  передбачає  виплату  лізингоодержувачем   протягом періоду дії договору про лізинг сум,  що покривають повну вартість амортизації предмета лізингу або більшу її частину; операційний  (оперативний)  лізинг  -  той,  що укладається на термін менший,  ніж  амортизаційний  період.  Після закінчення   договору  про  лізинг  предмет  лізингу  повертається лізингодавцю і знову здається в лізинг.
Ввезення залізничних вагонів як товару за договором лізингу (оренди). 
Згідно роз'яснення ДФС в Загальнодоступному інформаційному ресурсі (категорія 207.04) для декларування та оформлення товарів, транспортних засобів за договором фінансового лізингу необхідно застосовувати митний режим тимчасового ввезення. ДФС виходить з такої умови, що об'єкти лізингу можуть бути повернуті лізингодавцю.
Але у деяких випадках більш доречним може бути використання режиму імпорту. За нашим переконанням  чинне законодавство не забороняє декларувати товар, ввезений за договором лізингу (оренди), в режимі імпорту.
Виходячи з цього, лізингоодержувач-резидент має право обрати один із двох митних режимів:
- Режим тимчасового ввезення – більш доцільний у випадку, якщо договір лізингу (оренди) є короткостроковим або передбачає обов’язкове повернення лізингодавцю-нерезиденту товару (основних засобів) без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання;
- Режим імпорту – якщо договором лізингу (оренди) передбачено придбання товару після закінчення строку дії такого договору та сплати залишкової вартості товару.
Розглянемо вищевказані митні режими.
Так, згідно зі статтею 103 Митного кодексу України (далі – МКУ) тимчасове ввезення – це митний режим, відповідно до якого іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення ввозяться для конкретних цілей на митну територію України з умовним повним (ст. 105 МКУ) або частковим (ст. 106 МКУ) звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання.
У митний режим тимчасового ввезення з умовним повним звільненням від оподаткування митними платежами поміщуються виключно товари, транспортні засоби комерційного призначення, зазначені в статті 189 МК України (тимчасове ввезення транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України допускається за умови, що такі транспортні засоби не будуть використовуватися для внутрішніх перевезень на митній території України) та в додатках В.1-В.9, С, D до Конвенції про тимчасове ввезення (м. Стамбул, 1990 рік), на умовах, визначених цими Додатками, а також повітряні судна, які ввозяться на митну територію України українськими авіакомпаніями за договорами оперативного лізингу. 
Тобто, вагони можуть використовуватися тільки для ввезення товарів з-за кордону, і не можуть застосовуватися для перевезення товарів в межах України. Умовне повне звільнення не може бути застосовано в нашому випадку.
У митний режим тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами відповідно до положень Додатка Е до Конвенції про тимчасове ввезення (м. Стамбул, 1990 рік) можуть поміщуватися товари (за винятком підакцизних), не зазначені у статтях 105, 189 цього Кодексу, а також у Додатках В.1-В.9, С, D до Конвенції про тимчасове ввезення (м. Стамбул, 1990 рік), або такі, що не відповідають вимогам зазначених Додатків. 
А тому, при необхідності використання ввезених за договором лізингу (оренди) вагонів для внутрішніх комерційних перевезень має застосовуватися режим тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами.
Відповідно до частини другої статті 106 Митного кодексу України, за кожний повний або неповний календарний місяць заявленого строку перебування на митній території України сплачується 3 відсотки суми митних платежів, яка підлягала б сплаті у разі випуску цих товарів у вільний обіг на митній території України, розрахованої на дату поміщення їх у митний режим тимчасового ввезення. При реекспорті раніше заявленого в режим тимчасового ввезення товару і повторного його ввезення на митну територію України в цьому ж режимі декларант знову оплачує обов'язкові платежі в розмірі та порядку, встановлених частиною другою статті 106 Митного кодексу України.
Максимальний термін тимчасового ввезення – не більше трьох років з моменту поміщення в режим. Термін може бути продовжений митницею на підставі заяви декларанта.
Згідно листа Державної митної служби України від 30.10.2012 р. №11.1/2-12.2/12163-ЕП Конвенція про тимчасове ввезення, Митний кодекс України і положення Порядку виконання митних формальностей не мiстять норм, якi обмежували б можливiсть продовження строку тимчасового ввезення або вивезення товарiв понад три роки з моменту помiщення таких товарiв у митні режими тимчасового ввезення. У зв'язку з цим, цей лист можна розглядати фактично як можливість продовження терміну тимчасового ввезення понад 3-х років. Разом з тим, таке продовження не буде тягти за собою обов’язок щодо продовження сплати митних платежів, відповідно до ст. 106 Митного кодексу України.
Однак, при реалізації режиму тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами в майбутньому може виникнути ситуація, коли такий режим не буде продовжений митницею і лізингоодержувач змушений буде повернути об'єкт лізингу лізингодавцю, а при повторному тимчасовому ввезенні знову оплатити всі необхідні платежі. Також присутній ризик значної переплати лізингоодержувачем обов'язкових платежів до бюджету в зв'язку зі змінами курсу гривні до валюти договору. 
Ще одним недоліком даного режиму є  відсутність можливості передачі товару у користування іншим особам за договорами суборенди.
Іншим варіантом є імпорт (випуск для вільного обігу) – це митний режим, відповідно до якого іноземні товари після сплати всіх митних платежів, встановлених законами України на імпорт цих товарів, та виконання усіх необхідних митних формальностей випускаються для вільного обігу на митній території України.
Чинне законодавство України не містить прямої заборони для декларантів на заявлення в даний режим товарів, право власності на які йому не належать (зокрема за договором оренди). 
В цьому випадку залізничні вагони поміщені в митний режим імпорту, набувають статусу українських товарів.
При імпорті декларант повинен сплатити всі обов'язкові платежі: ввізне мито та податок на додану вартість, при чому курс у майбутньому вже не матиме впливу на обов’язкові платежі. 
Перевагою цього митного режиму є можливість користуватися товарами без обмеження строку їх перебування на митній території України та без будь-яких митних обмежень, в тому числі з можливістю передачі права користування іншим суб’єктам (суборенда). Крім того, якщо орендар бажає придбати об’єкт лізингу у власність протягом строку дії орендного (лізингового) договору або в момент його закінчення, йому вже не доведеться поміщати товари у інший митний режим та сплачувати митні платежі.
Податкові аспекти. 
Операції із ввезення основних засобів на митну територію України за договором фінансового лізингу з нерезидентом є об’єктом оподаткування ПДВ. Платник податку відносить суми податку, що сплачені ним до бюджету під час розмитнення таких основних засобів, до податкового кредиту. Нарахування та сплата процентів або комісії у складі орендного (лізингового) платежу у межах договору фінансового лізингу з нерезидентом не є об’єктом оподаткування ПДВ (Лист ГУ ДФС у м. Києві від 10.06.2016 № 13093/10/26-15-12-05-11).
Відповідно до листа ДФС України від 16.11.2011 р. N 2874/5/15-3416, базою обкладення ПДВ при здійсненні операцій із постачання лізингодавцем у фінансовий лізинг майна буде:
- за наданими послугами - уся сума лізингового платежу без урахування відсотків за кредитом і суми, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу;
- за поставленим майном - договірна (контрактна) вартість, але не нижча від ціни купівлі об'єкта лізингу.
Базою обкладення ПДВ послуг при здійсненні операцій із постачання лізингодавцем в оперативний лізинг майна буде вся сума лізингового платежу.
Отже, при поміщенні вагонів у митний режим імпорту сплачені суми податків включаються до складу податкового кредиту у тому звітному періоді, коли подана митна декларація; у разі застосування режиму тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням сплачені суми податку включаються платником до складу податкового кредиту у звітному (податковому) періоді, в якому було сплачено податок.
Повернення отриманого у фінансовий лізинг основного засобу є його поставкою, а тому операція з вивезення (повернення нерезиденту) основного засобу, ввезеного на територію України згідно з договором фінансового лізингу, підлягає оподаткуванню ПДВ за нульовою ставкою, за умови, що таке вивезення підтверджено належним чином оформленою митною декларацією. У разі, якщо повернення отриманого у фінансовий лізинг основного засобу здійснене в митному режимі реекспорту, то операція з вивезення (повернення нерезиденту) основного засобу, ввезеного на територію України згідно з договором фінансового лізингу, звільняється від оподаткування.
Валютний контроль.
Закон України від 23 вересня 1994 №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (далі - Закон №185) регулює експортно-імпортні операції, розрахунки за якими проводяться в іноземній валюті.
Розрахунки за експорт та імпорт товару без відстрочення платежу або з відстроченням, що відповідно до договору не перевищує строки, встановлені законодавством України для здійснення таких розрахунків, є поточними торговельними операціями в іноземній валюті (п.10 Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою, затвердженого постановою правління НБУ від 10.08.05 №281 зі змінами та доповненнями, далі - Положення).
Згідно п.12 Положення операції, пов’язані з виконанням зобов'язань за лізингом, є валютними операціями, пов’язаними з рухом капіталу.
Таким чином, положення Закону №185 не застосовується до операцій, пов’язаних з виконанням зобов’язань  за лізингом, з огляду на те, що такі операції не належать до поточних торговельних операцій (роз’яснення ДФС 114.02 ЗІР).
Підводячи підсумки, слід зазначити, що для реалізації механізму ввезення на митну територію залізничних вагонів на підставі договорів оренди (лізингу) і використання їх для внутрішніх комерційних перевезень може застосовуватись один із таких митних режимів: тимчасове ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами; імпорт (випуск у вільний обіг).
 
Стаття опублікована у журналі "Транспорт" №9 (927), вересень 2016 року 

 

Новини

13 червня 2017 р.

Нацбанк повідомив, що з 26.05.2017 р. на випадки незавершення розрахунків за експортними, імпортними операціями, за якими на зазначену дату не встановлено перевищення 120-денного строку розрахунків, поширюватимуться норми Закону №1724 щодо 180-деного строку розрахунків

7 червня 2017 р.

Національний банк України вчергове знімає валютні обмеження

7 червня 2017 р.

Державна фіскальна служба України роз’яснила порядок розрахунку сум податкових зобов’язань, які виникають при випуску товарів, поміщених у митний режим тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами, у вільний обіг на митній території України або передачі таких товарів у користування іншій особі

7 червня 2017 р.

Настання обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) свідчить про відсутність вини у невиконанні зобов'язання та звільняє особу, яка порушила зобов'язання, лише від відповідальності за таке порушення, а не від виконання зобов'язання в цілому

12345Архів

Публікації

12345Архив