по-русски
Юридическая компания «Правозахист Украина»



Членство в організаціях:






27 жовтня 2015 р.

 "Межа між міфом та реальністю" до питання використання механізму відстрочення податкових зобов`язань при коригуванні митної вартості

Автор: Щербак Олег

Кожен декларант, який опиняється в непростій ситуації, коли митниця коригує заявлену ним митну вартість, вирішує непросте питання сплати збільшених податкових зобов’язань за поставлений товар. Зрозуміло, що багато з них не планують такі непередбачувані затрати і на момент ухвалення рішення про коригування митної вартості можуть не мати вільних коштів щоб сплатити фінансову гарантію, відповідно до статті 55 Митного кодексу України, для випуску товару у вільний обіг. У деяких постає питання можливості використання декларантами механізму відстрочення (розстрочення) податкових зобов’язань при коригуванні митної вартості, як це передбачено статтею 100 Податкового кодексу України. Так, в цій статті під розстроченням, відстроченням, розуміється перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу. Логічно, що до податкових зобов’язань, які можуть виникнути у декларанта після ухвалення митницею рішення про коригування митної вартості може бути застосована ця стаття. Між тим є певні особливості, які повинні бути враховані.

Обов’язок зі сплати митних платежів, згідно із статтею 289 Митного кодексу України, виникає у імпортера з моменту фактичного ввезення цих товарів на митну територію України. Тобто з моменту перетинання товаром державного кордону України вважається, що у декларанта з’являється обов’язок сплатити за нього митні платежі.

Відповідно до статті 297 Митного кодексу України у разі ввезення товарів на митну територію України суми митних платежів, нараховані органом доходів і зборів, підлягають сплаті до Державного бюджету України платником податків до або на день подання органу доходів і зборів митної декларації для митного оформлення, крім випадків, якщо відповідно до цього Кодексу товари ввозяться на митну територію України із звільненням від оподаткування митними платежами. При цьому, як встановлено частиною першою статті 263 Митного кодексу України, декларант має подати митну декларацію протягом 10 робочих днів з дати доставлення товарів, транспортних засобів до органу доходів і зборів. Отже обов’язок зі сплати обов’язкових митних платежів повинен бути виконаний в межах не більше десяти робочих днів, що передує поданню митної декларації, а бо у день її подання.

Як відомо, разом із рішенням про коригування митної вартості, митницею видається також картка відмови у митному оформленні. Відповідно до положень частини другої статті 263 Митного кодексу України у разі відмови у прийнятті митної декларації або в митному оформленні товарів, у тому числі у зв'язку з прийняттям органом доходів і зборів рішення про коригування митної вартості товарів нова митна декларація подається органу доходів і зборів, який здійснює митне оформлення товарів, не пізніше 10 робочих днів з дати такої відмови, якщо товари протягом зазначеного часу не розміщено на складі тимчасового зберігання чи на складі органу доходів і зборів. Тобто, декларант повинен або звернутися із митною декларацією на товар не пізніше 10 робочих днів з дати відмови або помістити товар на склад тимчасового зберігання.

Питання розстрочення (відстрочення) обов’язкових платежів врегульовано Порядком розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом Міністерством доходів і зборів України №574 від 10.10.2013. Цей Порядок встановлює, що рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань приймається протягом 30 календарних днів з дати подання відповідної заяви. При цьому, при прийнятті такого рішення податковим органом, мають бути враховані обставини, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і докази існування таких обставин, перелік яких затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1235. Отже, як вбачається з наведених правових норм, строк розгляду питання розстрочення (відстрочення) є більшим за строк, в який декларант має подати митну декларацію після ухвалення митницею рішення про коригування митної вартості. У зв’язку з чим виявляється неможливим отримати позитивне рішення податкового органу про розстрочення (відстрочення) в межах 10-денного строку.

Декларант може скористатися правом поміщення товару на склад тимчасового зберігання. Строк зберігання товару на такому складі, відповідно до статті 204 Митного кодексу України, може бути до 90 календарних днів. Проте, декларант має врахувати, що зберігання товару на такому складе є оплатним і декларант має прорахувати всі свої затрати разом із подальшою сплатою розстрочених (відстрочених) платежів разом з пенею. 

Це, що стосується розстрочення (відстрочення) обов’язкових платежів. Чи можливо розстрочити (відстрочити) податковий борг зі сплати митних платежів?

Нажаль, без сплати обов’язкових митних платежів на день подання митної декларації, митниця не випустить товар у вільний обіг. До того ж на декларанта буде складено протокол про порушення митних правил за статтею 485 Митного кодексу, яка передбачає санкцію у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Таким чином, підсумовуючи все вищеперераховане можна дійти висновку, що механізм розстрочення (відстрочення) не може бути застосований у випадку коригування митної вартості, без додаткових витрат з боку декларанта і може бути економічно не вигідним для нього.

Матеріал опубліковано у виданні "Юридична газета" №43 від 27 жовтня 2015 року

 

Новини

13 червня 2017 р.

Нацбанк повідомив, що з 26.05.2017 р. на випадки незавершення розрахунків за експортними, імпортними операціями, за якими на зазначену дату не встановлено перевищення 120-денного строку розрахунків, поширюватимуться норми Закону №1724 щодо 180-деного строку розрахунків

7 червня 2017 р.

Національний банк України вчергове знімає валютні обмеження

7 червня 2017 р.

Державна фіскальна служба України роз’яснила порядок розрахунку сум податкових зобов’язань, які виникають при випуску товарів, поміщених у митний режим тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами, у вільний обіг на митній території України або передачі таких товарів у користування іншій особі

7 червня 2017 р.

Настання обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) свідчить про відсутність вини у невиконанні зобов'язання та звільняє особу, яка порушила зобов'язання, лише від відповідальності за таке порушення, а не від виконання зобов'язання в цілому

12345Архів

Публікації

12345Архив