по-русски
Юридическая компания «Правозахист Украина»



Членство в організаціях:






1 березня 2013 р.

Визначення звичайних цін з 2013 року

Автор: Тасліцький Герман

Наскільки складніше буде працювати в 2013 році, з вступом Статті 39 Податкового кодексу України, яка регулює порядок визначення та застосування звичайних цін при здійсненні господарських операцій?

Звичайна ціна на товари (роботи, послуги) збігається з договірною ціною, якщо інше не встановлено Кодексом і не доведено зворотне, в тому числі внаслідок неможливості визначення звичайної ціни [39.3-39.4 ПКУ]. Отже, для правильного відображення в обліку необхідно перевірити договірну ціну на предмет відповідності її звичайної. 
 
Визначення звичайної ціни виробляється по одному з методів, описаних в п.п. 39.4 - 39.8 ПКУ:
1) Порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продажу). Ціна, визначається за ціною на ідентичні (а за їх відсутності - однорідні) товари (роботи, послуги), що реалізуються (придбаваються) не пов'язаній з продавцем (покупцем) особі за звичайних умов діяльності. Можливе проведення аналізу на підставі даних торгових бірж.
2) Ціна перепродажу. Фактично порівнюються ціни, за якими товар був придбаний і проданий з урахуванням націнки.
3) «Витрати плюс» – це ціна, що складається з собівартості готової продукції (товарів, робіт, послуг), яку визначає продавець, і відповідної націнки, звичайної для відповідного виду діяльності при порівнянних умовах. Мінімальний розмір націнки може бути визначено на законодавчому рівні. Як правило, використовується підприємствами, які виготовляють продукцію.
4) Розподілення прибутку. Визначається прибуток від операції, який розподіляється на економічно аргументованої основі, що наближає цей розподіл до розподілу прибутку, який отримали б учасники, якби були непов'язаними особами.
5) Чистий прибуток. Метод заснований на порівнянні показників рентабельності операції, які розраховуються на підставі відповідної бази (такої як витрати, обсяг реалізації, активи), з аналогічними показниками рентабельності операцій між непов'язаними особами у співставних економічних умовах. Використовувати складно, оскільки провести економічне обґрунтування величини рентабельності складно.
 
Якщо зазначеними методами визначити звичайну ціну неможливо, така ціна визначається за результатами незалежної оцінки [п. 39.3 ПКУ]. У тому випадку, якщо неможливо визначити звичайну ціну за допомогою незалежних професійних оцінювачів, звичайна ціна збігається з ціною договору [п. 39.1 ПКУ].
 
У ПКУ передбачені винятки при визначенні звичайної ціни:
1) При продажу товарів, ціни на які підлягають державному регулюванню (крім випадків встановлення мінімальних цін продажу або індикативних цін) - звичайною вважається ціна, встановлена ??згідно з принципами такого регулювання [п. 39.10 ПКУ];
2) При примусовому продажу майна - звичайною є ціна, отримана при продажу [п. 39.12 ПКУ];
3) При продажу раніше ввезених на територію України товарів ціна відповідає митної вартості товарів, з якої були сплачені податки і збори при ввезенні [п. 39.13 ПКУ];
4) Під час проведення аукціону (тендера) звичайною вважається ціна, яка склалася за результатами такого аукціону (тендера) [п. 39.17 ПКУ].
  
У яких операціях застосовується звичайна ціна?
 
Відповідно до п. 39.2 ПКУ звичайна ціна застосовується при здійсненні платником податку:
  
   а) бартерних операцій;
   б) операцій з пов'язаними особами;
   в) операцій з платниками податків, що застосовують спеціальні режими оподаткування або інші ставки, ніж основна ставка податку на прибуток, або не є платником цього податку, крім фізичних осіб, які не є суб'єктами підприємницької діяльності;
   г) в інших випадках, визначених цим Кодексом.
  
До них, зокрема, відносяться:
  
- Операції, оподатковувані ПДВ, при постачанні товарів (робіт, послуг) (п. 188.1 ПКУ).
- У разі використання необоротних активів в операціях, які не є об'єктом оподаткування ПДВ, звільнених від обкладення ПДВ, переведення необоротних активів до складу невиробничих, не пов'язаних з господарською діяльністю, якщо відсутній облік таких необоротних активів і підприємство раніше скористалося податковим кредитом (п. 189.1 ПКУ).
- Ліквідація основних виробничих або невиробничих фондів (п. 189.9 ПКУ).
- При формуванні податкового кредиту з ПДВ (п. 198.3 ПКУ).
- Формування податкових зобов'язань від вартості безоплатно отриманих послуг від нерезидента на території України (п. 190.2 ПКУ).
- Визначення доходів від продажу (іншого відчуження) основних засобів, нематеріальних активів і землі (п. 146.14, п. 147.5 ПКУ).
- Вартість товарів (робіт, послуг), отриманих безкоштовно, при визначенні суми податку на прибуток (пп. 135.5.4 ПКУ).
- Визначення первісної вартості основних засобів, що включені до складу статутного капіталу підприємства (п. 146.8 ПКУ).

Новини

7 червня 2017 р.

Національний банк України вчергове знімає валютні обмеження

7 червня 2017 р.

Державна фіскальна служба України роз’яснила порядок розрахунку сум податкових зобов’язань, які виникають при випуску товарів, поміщених у митний режим тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами, у вільний обіг на митній території України або передачі таких товарів у користування іншій особі

7 червня 2017 р.

Настання обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) свідчить про відсутність вини у невиконанні зобов'язання та звільняє особу, яка порушила зобов'язання, лише від відповідальності за таке порушення, а не від виконання зобов'язання в цілому

31 травня 2017 р.

ДФСУ роз'яснила порядок коригування  ПДВ при зарахуванні попередньої оплати за одним договором в рахунок оплати послуг за іншим договором

12345Архів

Публікації

12345Архив