по-русски
Юридическая компания «Правозахист Украина»



Членство в організаціях:






3 червня 2014 р.

Форс-мажор: у договорі формальностей не буває

Розвинене ринкове господарство не може існувати без взаємодії суб’єктів господарювання між собою. Як правило, такі відносини існують у вигляді господарських договорів.
На жаль, підготовку текстів цих договорів більшість керівників підприємств сприймає як звичайну формальність, тому частіше за все форс-мажорне застереження у договорах можна зустріти приблизно у такому вигляді: «У разі настання форс-мажорних обставин сторони звільняються від відповідальності».

Таке застереження містить у собі загрозу певних складнощів доказування факту існування форс-мажорних обставин через відсутність у вітчизняному законодавстві єдиного підходу до визначення поняття «форс-мажор», та, як наслідок, – нерозуміння, що саме може бути вклю¬чено до цієї категорії.

Особливо актуальним це питання постає протягом останнього часу, коли в результаті світової фінансової кризи деякі «недобросовісні» суб’єкти господарювання часто намагаються використати форс-мажор як інструмент звільнення від відповідальності за невиконання договірних зобов’язань. З огляду на це виникає закономірне питання: що ж може бути визнано форс-мажором?  За відповіддю звернемось до вітчизняного законодавства.

Що може бути віднесено до категорії  «форс-мажор»?

Цивільний кодекс України (далі – ЦКУ) взагалі уникає цього поняття, визначаючи у ст. 617 підставою звільнення від відповідальності за порушення зобов’язання випадок або непереборну силу. При цьому у ст. 263 цього ж Кодексу законодавець надає досить широке визначення непереборної сили - це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. У той же час ЦКУ звужує поняття випадку, а саме: - зазначає, що недотримання своїх обов’язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, необхідних для виконання зобов’язань, та відсутність у боржника необхідних засобів не можуть вважатися випадком.

Господарський кодекс України (далі - ГКУ) у ст. 218 лише дублює таке визначення непереборної сили, та зазначає перелік обставин, що не можуть відноситися до неї, які повністю співпадають з обставинами, наданими у ст. 617 ЦКУ відносно випадку. Набагато детальніше визначення понять «форс-мажор» та «непереборна сила» знаходимо у спеціальному законодавстві. Найбільш повне визначення форс-мажору міститься у Правилах користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ України від 31.07.96 р. № 28 (у редакції постанови НКРЕ України від 17.10.05 р. № 910).

Так, вказаний нормативний документ визначає форс-мажорні обставини як надзвичайну і неперебор¬ну за наявних умов силу, захист від дії якої не передбачено в проектній та іншій нормативній документації, дію якої неможливо попередити застосуванням високопрофесійної практики персоналу, дія якої може бути викликана:

  • - винятковими погодними умовами і стихійним лихом (ураган, буря, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, землетрус, пожежа, просідання і зсув ґрунту);
  • - непередбаченими ситуаціями, викликаними діями сторони, що не є стороною відповідного договору (страйк, локаут, дія суспільного ворога, оголошена та неоголошена війна, загроза війни, терористичний акт, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, громадська демонстрація, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух);
  • - умовами, регламентованими відповідними органами виконавчої влади, а також пов’язаними з ліквідацією наслідків, викликаних винятковими погодними умовами і непередбаченими ситуаціями.

Як бачимо, у розумінні даного нормативного акту форс-мажор являє собою поняття еквівалентне непереборній силі та включає як природні явища, так і обставини суспільного характеру та юридичний форс-мажор, які в теорії прийнято виділяти у три окремі групи.

Схоже визначення відображено у Законі України від 24.06.04 г. № 1877-IV «Про державну підтримку сільського господарства України»: обставини непереборної сили – це обставини, що виникли внаслідок прийняття рішень законодавчого або нормативно-правового характеру, обов’язкових для суб’єктів аграрного ринку згідно із законодавством, або ті, що виникли внаслідок стихійного лиха, у тому числі пожежі, повені, посухи, заморозків, граду, землетрусу, військових дій або суспільних збурень, а також з інших обставин, які не могли бути керованими стороною договору (контракту), включаючи втрату врожаю або його частини внаслідок несприятливих погодних умов, раптового припинення поставки води, тепла, електроенергії, нафтопродуктів чи газу, не пов’язаного з несплатою їх вартості.

Аналіз зазначених визначень надає можливість вважати, що обсяги понять «форс-мажор» та «непереборна сила» ідентичні.

Ця позиція підтверджується низкою нормативно-правових актів, серед яких:Закон України від 15.09.95 р.  № 327/95-ВР«Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах» (далі - Закон № 327); постанова Правління НБУ від 19.03.03 р.   № 114 «Про затвердження Положення про депозитарну діяльність» та інші.
Проте, деякі закони України (наприклад, від 13.09.01 р. № 2681-III «Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України»; від 17.12.98 р. № 320-XIV «Про фіксований сільськогосподарський податок») містять визначення форс-мажорних обставин, що є ширшими, ніж непереборна сила.

До речі, правильне розуміння поняття «непереборна сила» також важливо у зв’язку з тим, що даний термін зустрічається і в деяких податкових законах за відсутності в них окремого визначення вказаного терміну. Приміром, він має місце у нормах п. 1.25    ст. 1 Закону України від 28.12.94 р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» у формулюванні терміну «безнадійна заборгованість», ст. 15 Закону України від 22.05.03 р. № 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб», яка встановлює порядок оподаткування операцій із заміщення втраченої власності тощо.

Крім того, поняття непереборної сили також використовується у відповідних нормах Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», зокрема:

  • - у порядку розстрочення та відстрочення податкових зобов’язань платника податків (ст. 14). Так, надання платником податків достатніх доказів щодо дії обставин непереборної сили, що призвели до загрози виникнення податкового боргу та/або банкрутства та¬ко¬го платника податків, є одною з підстав для прийняття рішення податковим органом щодо розстрочення чи відстрочення податкових зобов’язань (крім податкового боргу) (пп. 14.2.2), а також у процедурі списання безнадійного податкового боргу у відповідності з п. 18.2;
  • - у переліку підстав для продовження керівником податкового органу (його заступником) граничних строків подання податкової декларації згідно з нормами п. 15.4 ст. 15 цього Закону.

На виконання вказаних норм Закону видано наказ ДПАУ від 14.03.01 р. № 103 «Про затвердження Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків» (далі – Порядок № 103); наказ ДПАУ від 19.03.01 р. № 113 «Про затвердження Порядку застосування норм пункту 15.4 статті 15 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»».

Позиція судів стосовно співвідносності цих понять відображена у листі ВГСУ від 09.09.01 р. № 01-2.2/279. Так, ВГСУ зазначає, що поняття «форс-мажор» та «непереборна сила» не є тотожними, оскільки категорія непереборної сили включає в себе лише стихійні природні явища, у той час коли категорія форс-мажора охоплює лише виключні події суспільного життя, які сторони на диспозитивних підставах визначають в договорі як право на звільнення від подальшого виконання зобов’язань. Спільним для цих двох понять є лише те, що ці обставини знаходяться поза контролем учасників правовідносин. У той же час суд вказує, що ст. 218 ГКУ охоплює обидві ці категорії.

Що ж стосується зовнішньоекономічних правовідносин, слід зазначити, що у випадку виникнення форс-мажорних обставин необхідно звернутися до Конвенції ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів від 11.04.80 р. (далі – Віденська Конвенція). Це формулювання вважається найбільш вда¬лим, оскільки воно було сформовано внаслідок аналізу практики багатьох країн. Стаття 79 Конвенції закріплює, що сторона не несе відповідальності за невиконання будь-якого із своїх зобов’язань, якщо доведе, що воно було викликане перешкодою поза її контролем і що від неї нерозумно було очікувати прийняття до уваги цієї перешкоди під час укладення договору або уникнення чи подолання цієї перешкоди чи її наслідків. Проте таке звільнення залишається тільки на період існування такої перешкоди. Також обов’язковою умовою звільнення від відповідальності Конвенція зазначає сповіщення іншої сторони про настання таких перешкод.

Неважко помітити, що всі вказані акти містять різний об’єм обставин природного та суспільного походження, які можуть бути підставами для звільнення від відповідальності перед контрагентом. З огляду на це, вважаємо за доцільне звернутися до ст. 219 ГКУ, яка закріплює, що сторони зобов’язання можуть передбачити певні обставини, які через надзвичайний характер цих обставин є підставою для звільнення їх від господарської відповідальності у випадку порушення зобов’язання через дані обставини, а також порядок засвідчення факту виникнення таких обставин.

Приклади таких форс-мажорних застережень наведені у постанові КМУ від 21.06.95 р. № 444 «Типові форми захисних застережень до зовнішньоекономічних договорів (контрактів), які передбачають розрахунки в іноземній валюті» та у наказі Мінекономіки та з питань європейської інтеграції України від 06.09.01 р. № 201 «Про затвердження Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів)». Зазначені акти передбачають не тільки зазначення деталізованого переліку подій, що підпадають під форс-ма¬жор, а й документи, які є достатніми для підтверд¬ження настання таких подій.

Незважаючи на те, що ці типові договори передбачені для зовнішньоекономічних відносин, запропоновані формулювання форс-мажорних застережень можуть бути використані для будь-яких договорів за бажанням сторін.

Багатьох підприємців сьогодні хвилює питання того, чи можна віднести фінансову кризу до підстав звільнення від відповідальності. Аналіз визначень форс-мажору та непереборної сили не дозволяють віднести економічну кризу до цих категорій, оскільки факт економічного спаду охоплюється поняттям «підприємницький ризик» та не носить надзвичайного характеру. Не дивлячись на це, відомий факт визнання фінансової кризи як форс-мажору Луганською ТПП. Усупереч вимогам законодавчих актів таке свідоцтво не містить інформації ні щодо початку дії такого форс-мажору, ні щодо моменту закінчення цього періоду. Звичайно, сторони не позбавлені можливості оскаржити таке свідоцтво.

Хто може засвідчувати факт настання  форс-мажорних обставин?

Згідно з Законом України від 23.09.94 р. № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» підтвердженням форс-мажорних обставин є відповідна довідка Торгово-промислової палати України або іншої уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов договору.

У свою чергу ДПАУ у своєму Порядку № 103 дещо уточнює ці уповноважені організації:

  • - Торгово-промислова палата України - про нас¬тання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території України (що також передбачено ст. 14 За¬кону України від 02.12.97 р. № 671/97-ВР «Про торгово-промислові палати в Україні»);
  • - уповноважені органи іншої держави, які ле¬га¬лізовані консульськими установами України, - у разі нас¬тання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території такої держави;
  • - Президент України - про запровадження над¬зви¬чайної екологічної ситуації в окремих місцевостях Ук¬ра¬їни, що затверджені Верховною Радою України, або рішеннями Кабінету Міністрів України про визнання ок¬ремих місцевостей України потерпілими від повені, посухи, пожежі та інших видів стихійного лиха;
  • - інші органи, уповноважені згідно із зако¬но¬дав¬ством засвідчувати обставини форс-мажору.

Закон № 327 звужує коло органів, уповноважених засвідчувати такі події, віддаючи таку змогу лише Торгово-промисловій палаті України та регіональним торгово-промисловим палатам.
Що ж стосується міжнародної практики, зазначимо, що відповідно до Узагальненої інформації щодо практики підтвердження форс-мажорних обставин, наданої Мінекономіки та з питань європейської інтеграції України листом від 29.06.04 р. № 50-29/1102, органи, що засвідчують факти форс-мажору у зарубіжних країнах різняться, а в деяких - навіть взагалі відсутні. Наприклад, в Австрії форс-мажорні обставини можуть бути засвідчені австрійськими нотаріальними конторами, поліцією, або видаються відповідні довідки-підтвердження підприємствами-партнерами. У Великобританії всі події, які розглядаються як форс-мажор, мають бути підкріплені відповідними офіційним заявами уряду. У Нідерландах форс-мажорні обставини засвідчуються нотаріусом, муніципалітетом або керівним органом провінцій, проте цей перелік не є вичерпним. Уповноваженим органом Російської Федерації є Торгово-промислова палата. Порядок засвідчення ТПП РФ обставин форс-мажору визна¬чений постановою Правління ТПП РФ від 30.09.94 р. № 28-4. Торгово-промислові палати також є органами, що засвідчують настання форс-мажорних обставин у Турецькій Республіці, Туркменістані та Чеській Республіці.

Вимоги до документів, що засвідчують існування форс-мажору

Щодо форми документів, що засвідчують існування форс-мажорних обставин,  треба зазначити, що у своєму листі від 10.08.04 р. № 15183/7/23-5317 ДПАУ роз’яснює певні вимоги до таких документів.

Так, це повинен бути оригінал документа уповноваженого органу країни виникнення таких обставин, виконаний на фірмовому бланку організації із зазначенням дати, вихідного номеру, назви документа (свідоцтво, сертифікат, висновок, довідка тощо), за підписом посадової особи із зазначення її посади та з відбитком печатки організації. Також вказане відомство рекомендує зазначати в такому документі момент настання та закінчення дії непереборної сили, оскільки відсутність цієї інформації має наслідком неприйняття цього документу до уваги органами державної податкової служби. Офіційне підтвердження виникнення форс-мажорних обставин повинно бути легалізоване в консульській установі України в державі, де відбулися обставини непереборної сили, або засвідчене в посольстві відповідної держави в Україні та легалізоване в Міністерстві закордонних справ України.

Така позиція ДПАУ цілком відповідає вимогам Віденської Конвенції, зазначеним у її ст. 79. Але ж наявність лише такого документа автоматично не звільняє контрагента від відповідальності. Для того, щоб настання форс-мажорних обставин дійсно стало підставою звільнення від від¬повідальності за невиконання договірних зобов’язань, необхідно протягом розумного строку після настання обставин, які можуть бути визнані форс-мажорними, повідомити іншу сторону про перешкоду і про її вплив на здатність здійснити виконання.
У протилежному випадку, сторона буде відповідати за збитки, які є результатом того, що таке повідомлення не було отримане. Крім того, також слід не забувати про те, що форс-мажорні обставини звільняють лише від відповідальності за невиконання зобов’язання протягом часу дії форс-мажору. Проте, це не може бути підставою звільнення від виконання зобов’язання взагалі.

Що слід передбачити в договорі: практичні рекомендації

З огляду на відсутність в українському законодавстві єдиного поняття форс-мажору, відмінність підходів до визначення цієї категорії у зарубіжних країнах та невизначеність на законодавчому рівні чіткої процедури засвідчення цього факту, з метою уникнення складнощів доказування настання форс-мажорних обставин вбачається доцільним ще на етапі підготовки проекту договору включити до його змісту наступні положення:

  1. Чіткий перелік обставин, які можуть вважатися форс-мажором та бути підставою звільнення від відповідальності за невиконання договірних зобов’язань.  Під час визначення цього переліку необхідно звернути увагу на «надзвичайний характер» таких подій з урахуванням специфіки діяльності суб’єкта господарювання. Так, господарським судом Харківської області форс-мажором були визнані позапланові ремонтні та будівельні роботи, реконструкції та переобладнання, оскільки ці положення були передбачені договором оренди нерухомості, що знаходилася на балансі ДП «Харківський метрополітен». Суд встановив, що, враховуючи специфіку таких правовідносин та те, що явно виходять за межі звичайного (нормального) режиму експлуатації метрополітену такі обставини, як «позапланові ремонтні та будівельні роботи, реконструкції та переобладнання станцій», ці події можуть вважатися форс-мажорними обставинами (рішення господарського суду Харківської області від 13.04.09 р. № 59/48-09).
  2. Детальний порядок та строки повідомлення контрагента про настання перешкод виконання зобов’язання, які можуть бути віднесені до форс-мажору.
  3. Перелік організацій, що можуть засвідчувати настання форс-мажорних обставин, та вимоги до документів-свідоцтв.
  4. Можливість дострокового розірвання контракту у разі перевищення граничного терміну існування форс-мажорних обставин.

Включення цих положень до тексту договору не тільки спростить процедуру доказування факту існування форс-мажорних обставин та звільнення вас від відповідальності, але й знизить вірогідність зловживання своїми правами недобросовісними контрагентами.

"Адвокат Бухгалтера", № 32/2009

Будь-яке розповсюдження даного матеріалу можливо лише з посиланням на www.pravozahyst.com

Читайте також:

Новини

13 червня 2017 р.

Нацбанк повідомив, що з 26.05.2017 р. на випадки незавершення розрахунків за експортними, імпортними операціями, за якими на зазначену дату не встановлено перевищення 120-денного строку розрахунків, поширюватимуться норми Закону №1724 щодо 180-деного строку розрахунків

7 червня 2017 р.

Національний банк України вчергове знімає валютні обмеження

7 червня 2017 р.

Державна фіскальна служба України роз’яснила порядок розрахунку сум податкових зобов’язань, які виникають при випуску товарів, поміщених у митний режим тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами, у вільний обіг на митній території України або передачі таких товарів у користування іншій особі

7 червня 2017 р.

Настання обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) свідчить про відсутність вини у невиконанні зобов'язання та звільняє особу, яка порушила зобов'язання, лише від відповідальності за таке порушення, а не від виконання зобов'язання в цілому

12345Архів

Публікації

12345Архив