13 мая 2010 г.
Закодированная таможня - Клиент всегда прав
13 мая 2010г. постановлением Донецкого апелляционного административного суда отменено постановление Донецкого окружного административного суда и удовлетворено наше исковое заявление касательно признания противоправными и отмены решения Восточной таможни касательно определения таможенной стоимости товара нашего клиента по 6-му (резервному) методу её определения, а также признаны противоправными действия таможенного органа относительно начисления и взыскания на основании этого решения налога на добавленную стоимость и пошлины.
При вынесении решения апелляционный суд в частности исходил из следующего:
- Судом встановлено, що декларантом позивача були надані митному органу всі необхідні документи передбачені діючим законодавством для підтвердження заявленої митної вартості як при здійсненні митного оформлення, так і після, протягом строку дії гарантійних зобов’язань, як обов’язкові, так і додатково витребувані.
- Митним органом не обґрунтована неможливість застосування 1-го методу на підставі поданих декларантом обов’язкових та додаткових документів, які документально її підтверджують.
- Вимога митниці про надання висновку зовнішньоторгівельної організації про вартість товарів та/або сировини не ґрунтується на законі і не надання цього висновку не спростовує відомості щодо ціни саме товару, митна вартість якого є предметом дослідження у цій справі, які містяться в інших наданих документах.
- Східною митницею, як суб’єктом владних повноважень, суду не наведено обґрунтованих доводів чому представлені як на момент здійснення митного оформлення, так і протягом дії гарантійних зобов’язань документи, які базуються на об’єктивних даних, не можуть бути підставою для визначення митної вартості за 1-м основним методом її визначення, враховуючи відсутність умов, що унеможливлюють використання обраного декларантом методу визначення митної вартості, при наданні декларантом документів, достатніх для підтвердження заявленої митної вартості, відсутність сумніву щодо достовірності поданих документів.
- Суду відповідачем не доведено з яких підстав ним фактично застосовано 2 метод визначення митної вартості товару (за ціною договору щодо ідентичних товарів), а визначено про застосування резервного (6-го методу)
- Крім того, судова колегія зазначає, що неможливо порівнювати вартість товару, ввезеного позивачем, з ціновою інформацією базі ЄАІС ДМСУ…
- Витяг із зазначеної бази не містить деякої необхідної інформації, а саме, фактурної вартості товару і відповідно до вимог постанови КМУ № 339 від 09.04.08р. цінова база ЄАІС ДМСУ повинна використовуватись митним органом під час контролю за правильністю визначення митної вартості наряду з іншими способами, такими як перевірка документів, усне опитування посадових осіб підприємств і громадян, консультацій з декларантом, митним оглядом товарів та іншими…
Таким образом, суд первой инстанции пришел к ошибочному выводу о беспочвенности требований истца.